Библия - Обещанное Восстановление

2-а Самуїлова

Розділ 18

1 А Давид переглянув наро́д, що з ним, і настанови́в над ними ти́сячників та со́тників.

2 І послав Давид народ, — третину під рукою Йоа́ва, і третину під рукою Авіша́я, сина Церуї, Йоавового брата, а третину під рукою ґатянина Ітта́я. І сказав цар до народу: „Конче піду́ також і я з вами!“

3 Та народ сказав: „Ти не пі́деш! Бо якщо ми справді втече́мо, вони не звернуть на нас уваги. І якщо половина нас повмирає, вони не звернуть на нас уваги, бо ти — як нас десять тисяч. А тепер буде ліпше, як бу́деш допомага́ти нам із міста“.

4 І сказав до них цар: „Що́ буде добре в оча́х ваших, зроблю́“. І став цар при брамі, а ввесь наро́д повихо́див за сотнями та за тисячами.

5 А цар наказав Йоавові й Авішаєві та Іттаєві, говорячи: „Обере́жно будьте мені з моїм юнако́м Авесаломом!“ А ввесь народ чув, як цар наказав усім провідника́м про Авесало́ма.

6 І вийшов народ на поле навпере́йми Ізраїля, і був бій в Єфремовому лісі.

7 І був побитий там Ізраїлів народ Давидовими раба́ми. І була там того дня велика пора́зка, — полягло двадцять тисяч!

8 І поши́рився там бій по всій тій землі, і того дня більш народу пожер ліс, ніж поїв меч.

9 І спітка́вся Авесало́м із Давидовими рабами, а Авесалом їхав на мулі. І підбіг мул під гуща́вину великого дуба, а його воло́сся заплу́талося в ду́бі, і він опинився між небом та між землею, а мул, що під ним, перебіг.

10 І побачив це один чоловік, і доніс Йоаву та й сказав: „Ось я бачив Авесалома, що ви́сить на дубі“.

11 І сказав Йоав до чоловіка, що доно́сив йому: „Ось ти бачив, а чому́ ти не вра́зив його там на землі, а я дав би був тобі десять шеклів срібла та одно́го пояса“.

12 І сказав той чоловік до Йоава: „А коли б я важив на руці своїй навіть тисячу шеклів срібла, — не простягну́ своєї руки на царсько́го сина, бо ми чули на власні вуха, що цар наказав тобі й Авішаєві та Іттаєві, говорячи: Збережіть мені мого юнака́ Авесалома!

13 Або коли б я допусти́вся в душі своїй неправди, — а всяка річ не зата́їться перед царем! — то й ти став би проти мене“.

14 І сказав Йоав: „Не буду отак зволіка́ти з тобою!“ І він узяв три стрілі́ в ру́ку свою, і вбив їх у серце Авесалома, що ще живий ви́сів на сере́дині дуба.

15 І оточили його десять юнаків, Йоавові зброєноші, і вда́рили Авесало́ма, та й убили його.

16 І засурми́в Йоав у сурму́, а народ повернувся з погоні за Ізраїлем, бо Йоав стримав наро́д.

17 I взяли вони Авесалома, та й кинули його в лісі до великої ями, і наки́дали над ним дуже велику могилу з каміння, а ввесь Ізраїль повтіка́в кожен до намету свого.

18 А Авесалом узяв був і поставив собі ще за життя свого пам'ятника, що в царські́й долині, бо він казав: „Нема в мене сина, щоб згадувати про йме́ння моє“. І він назвав пам'ятникові ім'я на своє ім'я́. І звалось його: Яд-Авесалом, і так зветься він аж до цього дня.

19 А Ахіма́ац, Садоків син, сказав: „Побіжу́ я й сповіщу́ цареві, що Господь ви́зволив його від руки його ворогів“.

20 І сказав йому Йоав: „Не ти вісник цього дня, а сповісти́ш іншого дня. А цього дня не сповісти́ш тому́, що це ж царськи́й син помер“.

21 І сказав Йоав до кушита: „Іди, донеси цареві, що́ ти бачив“. А кушит уклонився Йоавові, та й побіг.

22 А Ахіма́ац, син Садока, знову сказав до Йоава: „А нехай бу́де, що буде! Побіжу́ й я за кушитом!“ Йоав же відказав: „Пощо ти побіжи́ш, мій сину, коли нема доброї вістки?“

23 „А нехай буде, що буде, — побіжу́!“ І той сказав йому: „Біжи!“ І побіг Ахіма́ац дорогою рівнини, і ви́передив кушита.

24 А Давид сидів між двома брамами. А вартівни́к пішов на дах брами на мур, і звів свої очі та й побачив, — аж ось біжить самі́тний чоловік.

25 І кликнув вартівни́к, і доніс цареві. А цар сказав: „Якщо він сам, — вістка в устах його!“ А чоловік усе йшов та зближа́вся.

26 І побачив вартівни́к іншого чоловіка, що біг. І кликнув вартівник до сторожа брами й сказав: „Ось біжить самі́тний чоловік“. А цар сказав: „І цей зо звісткою!“

27 І сказав вартівник: „Я бачу біг першого, як біг Ахіма́аца, Садокового сина“. А цар сказав: „То чоловік добрий, і прихо́дить з доброю звісткою“.

28 І кликнув Ахіма́ац, і сказав до царя: „Мир!“ І вклонився він цареві своїм обличчям до землі та й сказав: „Благословенний Господь, Бог твій, що видав людей, які підне́сли були руку свою проти мого пана царя!“

29 А цар сказав: „Чи гаразд із моїм юнаком Авесаломом?“ І сказав Ахіма́ац: „Я бачив велике замі́шання, коли Йоав посилав царсько́го раба та мене, твойого раба, та я не знаю, що́ то“.

30 І сказав цар: „Відійди на́бік, стань отут“. І той відійшов на́бік та й став.

31 Аж ось прихо́дить кушит. І сказав кушит: „Нехай при́йме звістку мій пан цар, бо сьогодні ви́зволив тебе Господь від руки всіх повстаючих на тебе“.

32 І сказав цар до кушита: „Чи гаразд із моїм юнако́м Авесаломом?“ І сказав кушит: „Нехай станетья, як тому юнако́ві, ворогам мого пана царя та всім, що повста́ли на тебе на зло!“

2 Samuel

Chapter 18

1 AND David numbered the people who were with him, and set over them commanders of thousands and captains of hundreds.

2 And David placed a third part of the people under the command of Joab, and a third part under the command of Abishai the son of Zoriah, Joab's brother, and a third part under the command of Ittai the Gittite.

3 And the king said to the people, If we surely should flee, the enemy will not care about us; now therefore ten thousand men are enough for us; for it is better for us to receive help from the cities.

4 And the servants of David said to him, We will go forth quickly to fight against them. And the king said to them, Whatever seems good to you, do it. Then the king stood by the side of the gate, and all the people went out by hundreds and by thousands.

5 And the king commanded Joab and Abishai and Ittai, saying, Capture for me the young man Absalom alive. And all the people heard when the king gave orders to all commanders concerning Absalom.

6 So the people went out into the field against Israel;

7 And there was a battle, and the people of Israel were defeated there before the servants of David, and there was a great slaughter on that day of twenty thousand men.

8 For there was a great battle which spread over the face of the country; and the wild beasts of the forest devoured more people that day than the sword devoured.

9 And it happened that Absalom met the servants of David. And Absalom was riding upon a mule, and the mule went under the thick boughs of a great oak, and Absalom's head caught fast in the great oak, and he was hanging between the heaven and the earth; and the mule that was under him went away.

10 And a certain man saw it and told Joab and said, Behold, I saw Absalom hanging in an oak.

11 And Joab said to the man who told him, When you saw him, why then did you not smite him there and throw him to the ground? And I would have given you ten shekels of silver and a garment.

12 And the man said to Joab, Though you should count to me a thousand shekels of silver, I would not put forth my hand against the king's son; for in our hearing the king charged you and Abishai and Ittai, saying, Be careful not to harm the young man Absalom for my sake.

13 And if I should have done it, then I would have been guilty; and nothing would have been hidden from the king, and you yourself would have stood against me.

14 Then Joab said to him, That is not true, I will do it now myself. Then Joab took three darts in his hand and thrust them through the heart of Absalom while he was still alive and hanging from the oak.

15 And ten young men who bore Joab's armor circled about and smote Absalom and slew him.

16 And Joab blew the trumpet, and the people returned from pursuing Israel; for Joab had held back the people.

17 And they took Absalom's body and cast it into a great pit, and raised over it a great heap of large stones; and all Israel fled every man to his tent.

18 Now Absalom in his lifetime had taken and set up for himself a monument in the valley of the kings; for he said, I have no son to keep my name in remembrance; and he called the monument by his own name; and it is called the work of Absalom to this day.

19 Then said Ahimaaz the son of Zadok, Let me now run and bring the good tidings to the king, how the LORD has avenged him of his enemies.

20 And Joab said to him, It is not proper that you bear tidings this day, but you may bear tidings another day; this day you shall bear no tidings because the king's son is dead.

21 Then Joab said to Cushi, Go tell the king what you have seen; and he ran.

22 Then Ahimaaz the son of Zadok said again to Joab, Why should not I too run after Cushi? And Joab said to him, Why will you run, my son, seeing no one will give you a reward for the tidings?

23 He said to him, What is the difference? Let me run. And he said to him, Run. Then Ahimaaz ran by the way of the plain, and passed Cushi.

24 Now David was sitting between the two gates; and the watchman went up to the roof over the gate to the wall, and he lifted up his eyes and looked, and saw a man running alone.

25 And the watchman called out and told the king. And the king said, if he is alone, there are tidings in his mouth. And he came apace, and drew near.

26 And the watchman drew near toward the gate, and said, Behold, another man is running alone;

27 Moreover the watchman said, I see the running of the first is like the running of Ahimaaz the son of Zadok. And the king said. He is a good man and comes with good tidings.

28 And the king called to Ahimaaz, and said to him, Have you come in peace? And he bowed before the king with his face to the earth, and said, Blessed be the LORD your God, who delivered up the men who lifted their hands against my lord the king.

29 Then the king said, Is the young man Absalom safe? And Ahimaaz answered, I saw a great army arrayed against Joab the servant of my lord the king, but I your servant knew not what was the outcome.

30 And the king said to him, Turn aside and stand here. And he turned aside and stood still.

31 And, behold, Cushi came; and he said, Tidings, my lord the king! for the LORD has avenged you this day from the hand of all those who rose up against you.

32 And the king said to Cushi, Is the young man Absalom safe? And Cushi answered, Let your enemies, my lord the king, and all who rise up against you for evil be as that young man is.

2-а Самуїлова Розділ 18	2 Samuel Chapter 18
1 А Давид переглянув наро́д, що з ним, і настанови́в над ними ти́сячників та со́тників.	1 AND David numbered the people who were with him, and set over them commanders of thousands and captains of hundreds.
2 І послав Давид народ, — третину під рукою Йоа́ва, і третину під рукою Авіша́я, сина Церуї, Йоавового брата, а третину під рукою ґатянина Ітта́я. І сказав цар до народу: „Конче піду́ також і я з вами!“	2 And David placed a third part of the people under the command of Joab, and a third part under the command of Abishai the son of Zoriah, Joab's brother, and a third part under the command of Ittai the Gittite.
3 Та народ сказав: „Ти не пі́деш! Бо якщо ми справді втече́мо, вони не звернуть на нас уваги. І якщо половина нас повмирає, вони не звернуть на нас уваги, бо ти — як нас десять тисяч. А тепер буде ліпше, як бу́деш допомага́ти нам із міста“.	3 And the king said to the people, If we surely should flee, the enemy will not care about us; now therefore ten thousand men are enough for us; for it is better for us to receive help from the cities.
4 І сказав до них цар: „Що́ буде добре в оча́х ваших, зроблю́“. І став цар при брамі, а ввесь наро́д повихо́див за сотнями та за тисячами.	4 And the servants of David said to him, We will go forth quickly to fight against them. And the king said to them, Whatever seems good to you, do it. Then the king stood by the side of the gate, and all the people went out by hundreds and by thousands.
5 А цар наказав Йоавові й Авішаєві та Іттаєві, говорячи: „Обере́жно будьте мені з моїм юнако́м Авесаломом!“ А ввесь народ чув, як цар наказав усім провідника́м про Авесало́ма.	5 And the king commanded Joab and Abishai and Ittai, saying, Capture for me the young man Absalom alive. And all the people heard when the king gave orders to all commanders concerning Absalom.
6 І вийшов народ на поле навпере́йми Ізраїля, і був бій в Єфремовому лісі.	6 So the people went out into the field against Israel;
7 І був побитий там Ізраїлів народ Давидовими раба́ми. І була там того дня велика пора́зка, — полягло двадцять тисяч!	7 And there was a battle, and the people of Israel were defeated there before the servants of David, and there was a great slaughter on that day of twenty thousand men.
8 І поши́рився там бій по всій тій землі, і того дня більш народу пожер ліс, ніж поїв меч.	8 For there was a great battle which spread over the face of the country; and the wild beasts of the forest devoured more people that day than the sword devoured.
9 І спітка́вся Авесало́м із Давидовими рабами, а Авесалом їхав на мулі. І підбіг мул під гуща́вину великого дуба, а його воло́сся заплу́талося в ду́бі, і він опинився між небом та між землею, а мул, що під ним, перебіг.	9 And it happened that Absalom met the servants of David. And Absalom was riding upon a mule, and the mule went under the thick boughs of a great oak, and Absalom's head caught fast in the great oak, and he was hanging between the heaven and the earth; and the mule that was under him went away.
10 І побачив це один чоловік, і доніс Йоаву та й сказав: „Ось я бачив Авесалома, що ви́сить на дубі“.	10 And a certain man saw it and told Joab and said, Behold, I saw Absalom hanging in an oak.
11 І сказав Йоав до чоловіка, що доно́сив йому: „Ось ти бачив, а чому́ ти не вра́зив його там на землі, а я дав би був тобі десять шеклів срібла та одно́го пояса“.	11 And Joab said to the man who told him, When you saw him, why then did you not smite him there and throw him to the ground? And I would have given you ten shekels of silver and a garment.
12 І сказав той чоловік до Йоава: „А коли б я важив на руці своїй навіть тисячу шеклів срібла, — не простягну́ своєї руки на царсько́го сина, бо ми чули на власні вуха, що цар наказав тобі й Авішаєві та Іттаєві, говорячи: Збережіть мені мого юнака́ Авесалома!	12 And the man said to Joab, Though you should count to me a thousand shekels of silver, I would not put forth my hand against the king's son; for in our hearing the king charged you and Abishai and Ittai, saying, Be careful not to harm the young man Absalom for my sake.
13 Або коли б я допусти́вся в душі своїй неправди, — а всяка річ не зата́їться перед царем! — то й ти став би проти мене“.	13 And if I should have done it, then I would have been guilty; and nothing would have been hidden from the king, and you yourself would have stood against me.
14 І сказав Йоав: „Не буду отак зволіка́ти з тобою!“ І він узяв три стрілі́ в ру́ку свою, і вбив їх у серце Авесалома, що ще живий ви́сів на сере́дині дуба.	14 Then Joab said to him, That is not true, I will do it now myself. Then Joab took three darts in his hand and thrust them through the heart of Absalom while he was still alive and hanging from the oak.
15 І оточили його десять юнаків, Йоавові зброєноші, і вда́рили Авесало́ма, та й убили його.	15 And ten young men who bore Joab's armor circled about and smote Absalom and slew him.
16 І засурми́в Йоав у сурму́, а народ повернувся з погоні за Ізраїлем, бо Йоав стримав наро́д.	16 And Joab blew the trumpet, and the people returned from pursuing Israel; for Joab had held back the people.
17 I взяли вони Авесалома, та й кинули його в лісі до великої ями, і наки́дали над ним дуже велику могилу з каміння, а ввесь Ізраїль повтіка́в кожен до намету свого.	17 And they took Absalom's body and cast it into a great pit, and raised over it a great heap of large stones; and all Israel fled every man to his tent.
18 А Авесалом узяв був і поставив собі ще за життя свого пам'ятника, що в царські́й долині, бо він казав: „Нема в мене сина, щоб згадувати про йме́ння моє“. І він назвав пам'ятникові ім'я на своє ім'я́. І звалось його: Яд-Авесалом, і так зветься він аж до цього дня.	18 Now Absalom in his lifetime had taken and set up for himself a monument in the valley of the kings; for he said, I have no son to keep my name in remembrance; and he called the monument by his own name; and it is called the work of Absalom to this day.
19 А Ахіма́ац, Садоків син, сказав: „Побіжу́ я й сповіщу́ цареві, що Господь ви́зволив його від руки його ворогів“.	19 Then said Ahimaaz the son of Zadok, Let me now run and bring the good tidings to the king, how the LORD has avenged him of his enemies.
20 І сказав йому Йоав: „Не ти вісник цього дня, а сповісти́ш іншого дня. А цього дня не сповісти́ш тому́, що це ж царськи́й син помер“.	20 And Joab said to him, It is not proper that you bear tidings this day, but you may bear tidings another day; this day you shall bear no tidings because the king's son is dead.
21 І сказав Йоав до кушита: „Іди, донеси цареві, що́ ти бачив“. А кушит уклонився Йоавові, та й побіг.	21 Then Joab said to Cushi, Go tell the king what you have seen; and he ran.
22 А Ахіма́ац, син Садока, знову сказав до Йоава: „А нехай бу́де, що буде! Побіжу́ й я за кушитом!“ Йоав же відказав: „Пощо ти побіжи́ш, мій сину, коли нема доброї вістки?“	22 Then Ahimaaz the son of Zadok said again to Joab, Why should not I too run after Cushi? And Joab said to him, Why will you run, my son, seeing no one will give you a reward for the tidings?
23 „А нехай буде, що буде, — побіжу́!“ І той сказав йому: „Біжи!“ І побіг Ахіма́ац дорогою рівнини, і ви́передив кушита.	23 He said to him, What is the difference? Let me run. And he said to him, Run. Then Ahimaaz ran by the way of the plain, and passed Cushi.
24 А Давид сидів між двома брамами. А вартівни́к пішов на дах брами на мур, і звів свої очі та й побачив, — аж ось біжить самі́тний чоловік.	24 Now David was sitting between the two gates; and the watchman went up to the roof over the gate to the wall, and he lifted up his eyes and looked, and saw a man running alone.
25 І кликнув вартівни́к, і доніс цареві. А цар сказав: „Якщо він сам, — вістка в устах його!“ А чоловік усе йшов та зближа́вся.	25 And the watchman called out and told the king. And the king said, if he is alone, there are tidings in his mouth. And he came apace, and drew near.
26 І побачив вартівни́к іншого чоловіка, що біг. І кликнув вартівник до сторожа брами й сказав: „Ось біжить самі́тний чоловік“. А цар сказав: „І цей зо звісткою!“	26 And the watchman drew near toward the gate, and said, Behold, another man is running alone;
27 І сказав вартівник: „Я бачу біг першого, як біг Ахіма́аца, Садокового сина“. А цар сказав: „То чоловік добрий, і прихо́дить з доброю звісткою“.	27 Moreover the watchman said, I see the running of the first is like the running of Ahimaaz the son of Zadok. And the king said. He is a good man and comes with good tidings.
28 І кликнув Ахіма́ац, і сказав до царя: „Мир!“ І вклонився він цареві своїм обличчям до землі та й сказав: „Благословенний Господь, Бог твій, що видав людей, які підне́сли були руку свою проти мого пана царя!“	28 And the king called to Ahimaaz, and said to him, Have you come in peace? And he bowed before the king with his face to the earth, and said, Blessed be the LORD your God, who delivered up the men who lifted their hands against my lord the king.
29 А цар сказав: „Чи гаразд із моїм юнаком Авесаломом?“ І сказав Ахіма́ац: „Я бачив велике замі́шання, коли Йоав посилав царсько́го раба та мене, твойого раба, та я не знаю, що́ то“.	29 Then the king said, Is the young man Absalom safe? And Ahimaaz answered, I saw a great army arrayed against Joab the servant of my lord the king, but I your servant knew not what was the outcome.
30 І сказав цар: „Відійди на́бік, стань отут“. І той відійшов на́бік та й став.	30 And the king said to him, Turn aside and stand here. And he turned aside and stood still.
31 Аж ось прихо́дить кушит. І сказав кушит: „Нехай при́йме звістку мій пан цар, бо сьогодні ви́зволив тебе Господь від руки всіх повстаючих на тебе“.	31 And, behold, Cushi came; and he said, Tidings, my lord the king! for the LORD has avenged you this day from the hand of all those who rose up against you.
32 І сказав цар до кушита: „Чи гаразд із моїм юнако́м Авесаломом?“ І сказав кушит: „Нехай станетья, як тому юнако́ві, ворогам мого пана царя та всім, що повста́ли на тебе на зло!“	32 And the king said to Cushi, Is the young man Absalom safe? And Cushi answered, Let your enemies, my lord the king, and all who rise up against you for evil be as that young man is.

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

2-а Самуїлова

Розділ 18

2 Samuel

Chapter 18

2-а Самуїлова

Розділ 18

2 Samuel

Chapter 18

Старий завіт

Новий завіт

2-а Самуїлова

Розділ 18

2 Samuel

Chapter 18

2-а Самуїлова

Розділ 18

2 Samuel

Chapter 18

Старий
завіт

Новий
завіт